Work Text:
- Руї! - обличчя Цукаси наливалося багрянцем, а брови насупились сильніше, ніж зазвичай у таких ситуаціях. Якщо чесно, стало дійсно страшно.
- Це вже занадто - продовжував хлопець. - Ти ледь не підпалив мій костюм! Я над ним так довго працював, а ти-
Голова почала кипіти, але Цукаса не став виплескувати все ще й перед дівчатами. Він різко крутнув на місці та грізно зійшов зі сцени до гримерки. У ступорі стояли всі: своїми віхідками Руї і до цього дратував хлопця, але до такого ще не доходило.
Першою опам'яталася Ему й швиденько побігла за Цукасою, бо переймалася за його поведінку. "Ой, леле", - тільки-но подумала Нене та теж попрямувала до залаштунків. Лиш, обливаючись холодним потом, Руї залишився на сцені.
"О, ні... Я знов перегнув палку? Цукаса-кун так сильно розізлився? Ну чому я не можу тримати свій пал у руках? Що ж тепер буде? Він припинить піклуватися про мене, розлюбить? Відштовхне мене від себе, як усі інші? Покине мене зі своїми ідеями знов на самоті?..."
А Камішіро навіть не шорохнувся: завмер каменем на місці, але всередині все кипіло, переповнюючи його. Вуха нічого не чули, очі нічого не бачили, а руки все стискали той клятий пристрій, який ледь не вчинив пожежу. "Я його знищу", - промайнула думка в голові механіка.
- Руї, - із забуття його витяг голос Нене, - ти чого завмер? Репетирувати ми скоріш за все вже не будемо, тож збирайся.
- Ага... - тихо відповів той. До гримерної зараз страшно йти, тому він зайнявся прибиранням сцени, хоч та була чиста.
Подрузі важко було дивитись на такого Руї – пригніченого та самотнього. Наче все повернулося до часів середньої школи. Нене обережно підійшла й поклала руку на плече юнакові:
- Я впевнена, Цукаса не так вже й сердиться. Просто вибачся трохи пізніше – він пробачить.
***
Краплі води ще досі стікали з тіла Руї, а той і не збирався витирати його – лиш занепокоєно дивився на свої повідомлення.
Тенма Цукаса
відвідини – недавно
Цукаса-кун, мені дуже шкода за те, що я вчинив сьогодні ( ╥ω╥ )
17:33
Будь ласка, якщо це можливо я б хотів вибачитись особисто (っ˘̩╭╮˘̩)っ
17:33
Прийдеш до мене сьогодні ввечері? (๑•́ ₃ •̀๑)
17:34
На ночівлю
17:40
- Навіть не прочитав, - зітхнув хлопець темтячи від холоду. Вода забрала все його тепло, але той досі стояв голяком на холодному кахлі.
Руї перевів погляд на червоні мотузки на пральній машині, що заздалегідь підготував. Схоже це була погана ідея, та їх варто заховати назавжди кудись подалі. Але що ж тоді придумати замість цього, як просити вибачення?
Роздуми порушив сигнал повідомлення.
"Буду о сьомій," - така суха відповідь, але Камішіро був радий і цьому. У нього є шанс вибачитися, тож не можна його проґавити. А мотузки... Нехай поки лежать.
***
- Проходь, Цукаса-кун, - Руї ласкаво запрошує хлопця до своєї кімнати. Він все-таки прийшов і це неабияк радувало.
Тенма бував у його кімнаті не раз, зазвичай, щоб обговорити деталі наступного шоу. Майстерня відчувалася холодною та непривітною, виглядала так само трохи обшарпаною та брудною – схоже господарю не було до неї діла. На підлозі купкою лежали якісь схеми, записи та нотатки, мабуть, до нового виступу чи чудернацького винаходу. Руї завжди не вистачало часу прибратися, бо справ режисера, механіка та учня було дуже багато, а він ставився до них відповідально.
Сівши на розкладений диван, із серйозним виразом обличчя Цукаса заговорив перший:
- Слухай... Я мабуть все ж таки перегнув палку.
Камішіро наче не розчув, що той сказав, стояв витріщивши очі.
- Я знаю, ти робив це не з поганими намірами, але це все рівно мене роздратувало, - продовжував пояснювати хлопець.
Таке зізнання неабияк збентежило Руї і той не знав як відповісти. Майбутня зірка мала впертий характер, тому така поведінка була доволі нетиповою. Але в серці стало тепліше – їхні стосунки не розваляться через таку сварку.
- Цукаса-кун... Я все ж таки маю вибачитись, - зібравшись з духом мовив юнак. - Мені соромно за свою поведінку, я не повинен був так далеко заходити. З тобою іноді важко себе стримувати, я це добре усвідомлюю. Але я постараюся виправитись. Тож пробач... будь ласка.
Для Цукаси таке вибачення теж було чимсь новим. Очі округлились, уста були привідкриті, а щоки почали зрадницьки рум'яніти. Він сором'язливо відвів погляд, але Руї продовжив сверлити очами. Зараз йому найважливішою була відповідь хлопця, його реакція.
Після тривалої мовчанки, в грудях Камішіро ставало тяжко. Він сильніше стиснув схрещені руки на грудях, але продовжив чекати на відповідь.
- Йди-но сюди, - приховуючи емоції, сказав Тенма і простяг руки. В очах Руї заблищала радість: він любив коли його коханець робив такі прояви турботи.
Все ще невпевненими кроками, парубок підійшов до дивану, всівся Цукасі на коліна та пригорнувся. Той обійняв у відповідь, ніжно поглажуючи по голівці. Така ідилія: тепле дихання десь біля шиї; ніжні дотики, що несуть у собі лише добро та любов; відчуття затишку та спокою наповнюють серце. Більше не лячно за їхні стосунки. Принаймні зараз.
- Ну все, я більше не ображаюся. Лишень відтепер будь обережніше, - турботливо усміхається Тенма, заглядаючи в сумні світло-сонячні очі. Він пригортає долоню до обличчя та легенько проводить пальцем по щоці, де під ним розовіє шкіра.
- Мгм... - доноситься тихенька відповідь Руї. Зараз йому дуже комфортно, коханий робить йому добре, як він завжди вміє. Камішіро навіть спочатку забув, задля чого так странно готувався у ванній.
"Йой, точно - мотузки! - раптово згадав хлопець. - Чи варто тепер про них згадувати?"
Вигляд Руї мав стурбований та нервовий, тому Цукаса запитав:
- Усе добре?
У відповідь юнак не знав, що сказати. Зараз він ходить по крихкому льоду: коханий може або відштовхнути, або прийняти його ідею. Та все ж після тих ніжностей, що йому подарували, хотілося вірити в другий варіант.
- У мене є дещо, що я хочу тобі запропонувати, - слова механіка звучали невпевнено.
- Гм? Оо, то що ж тобі спало на думку? - грайливо запитує Тенма.
- Зачекай тут, - хлопець підводиться та видаляється з кімнати.
Навіть таке коротке очікування лякає Цукасу: хтозна, що там придумав цей геніальний винахідник. Він же усвідомив свою помилку і не стане її повторяти, так?
Парубок повернувся до кімнати з покращеним настроєм та декількома мотками червоних мотузок. Тенма трохи здивував його вибір, але страх пройшов. Вони і до цього практикували зв'язування на ньому.
- Ти знову хочеш зробити це зі мною? - трошки нервово запитує той.
- Ні, сьогодні я хочу, щоб ти зв'язав мене, - із звичайною посмішкою промуркотів Руї.
Така пропозиція ще більше шокувала Цукасу. Так, режисер і до цього придумував різноманітні забави в ліжку, але зазвичай це практикувалося на Тенмі. Усілякі рольові та БДСМ ігри, вібратори, зв'язування – багато чого хлопець пережив на собі, та не сказав би, що не сподобалося. Та щоб Камішіро сам запропонував обмежити його свободу рухів – щось новеньке.
Після тривалої мовчанки, Руї знов почав нервувати та корити себе за свої думки. Звичайно коханцю не сподобається така ідея, він зараз подивитися на нього з відразою і просто піде геть...
- А тобі дійсно сподобається?.. - питає Цукаса покритий багрянцем на обличчі.
- Так, якщо зі мною ти, - ласкаво мовив юнак, після невеликої паузи.
***
Голе тіло Руї розпросталося вздовж молочної постільної білизні. Лиш думки про те, як гарно виглядатимуть червоні мотузки на цій картині, спокушали Тенму. Хотілося скоріш побачити результат праці, тож актор хутчіш прийнявся до неї. Схеми, що йому вручили були доволі заплутані, та все ж він страрався зробити все правильно.
На подив Камішіро, Цукаса вправлявся доволі швидко. Дякуючи дитинству із Сакі, він натренував пальці плетучи браслетики разом з нею. Його руки вміло плели вузли, заразом ніжно шурхаючи шкіру Руї. Тому це неабияк подобалось: у голові ставало порожньо, а очі й уста несвідомо стискалися від насолоди; приємне тепло внизу живота збільшувалось, наче снігова куля. Але від таких почуттів лиш сильніше хотілось визволитись та пригорнутись до коханця. Хоч Цукаса затягував мотузку не так сильно, та це б не врятувало тіло Руї від синців. Слабкий імунітет давав про себе знати у вигляді гематом навіть від легкого натиску. Але хлопець і не був проти. "Можливо так він картає себе, - спало на думку Цукасі. - Якщо так, то чому?" Він зазирнув у ядучі очі з темними синцями: "Що ж коїться у тебе в голові, Руї?"
- Ти вже закінчив? - запитав механік, коли Цукаса з таким сумом дивився на нього. - Чи щось не так?
- Ні, все добре,- відводячи погляд відповідає той. - Дай мені ще трохи часу. Ці схеми занадто заплутані – нічогісеньки не розбереш.
- Хі-хі, що-що а часу в нас вдосталь, - муркоче Руї та слухняно підкорюється рукам парубка.
Вдосталь намучившись, Цукаса оглядає своє творіння. Так, це дійсно можна було так назвати. Яскрава червона мотузка міцно обплітала бліде тіло хлопця, підкреслюючи його худорлявість. Шкіра тепер виглядає ще більш білою з відтінком фіолетового. Гранатова змія проповзла коло тонкої шиї, спускаючись вниз, окреслюючи пласкі груди та ребра. Заведені назад руки акуратно підв'язані, даруючи Тенмі повну свободу дій над парубком. На цю картину можна було дивитись годинами, пропалювати поглядом дірки в білосніжно-багряному полотні, змушуючи Руї сильніше червоніти.
"Йому так личить".
- Ти надто довго витріщаєшся, - глузує з Цукаси юнак. Він розвів ноги, приймаючи спокусливу позу, та хтиво поглянув на нього: - Невже я не заслуговую винагороди за своє терпіння?
Стримуватись вже не було сил і потреби. Тенма обережно наблизився до хлопця:
- Ти заслуговуєш всього світу.
Вуста ніжно зімкнулись у довгоочікуваному поцілунку. Камішіро хотів ще більшого, і коханий йому це надавав. Одна рука зарилась у шовковому митому волоссі притримуючи голову, а друга блукала між міцними мотузками. Видно було, що Цукаса трошки розгублений, не звик до домінантної ролі, але він старався задовольнити партнера.
Хлопець спустився вниз до тонкої шиї, обдаровуючи її короткими поцілунками. Вона вся вкрилася вогкими багряними плямами, наче симптоми страшної любовної хвороби. Коли він стиснув сосок, Руї вже не міг стримуватись і тому тихо й солодко простогнав йому на вухо. Від таких дій в штанях стало набагато тісніше, а руки активніше почали пестити тіло.
"Більше, більше таких стогонів! Руї, я хочу більше, всього тебе!"
- Будь ласка, не стримуйся... - хрипло вмовляє Тенма і припадає до грудей юнака. Губи і язик ніжно обволікають інший сосок, витягуючи з Камішіро ще більше спокусливих звуків. Він і не міг тримати все в собі – коли коханий приносив йому таку насолоду, це було неможливо. Член був готовий вибухнути, як один з його невдалих винаходів, та він лиш сильніше звів стегна.
Цукаса, помітивши це, приклав долоню до низу живота й заглянув Руї в очі:
- Не стискай.
Парубок підкорюється словам і тремтяче розводить ноги, оголяючи набряклий член. Страшенно соромно, але приємне відчуття, наче яд, розтікається по жилах.
- Який слухняний хлопчик, - задоволено посміхається Тенма.
"Так... так я слухняний. Для тебе я завжди покірний. Тільки пести мене частіше і я буду весь час тебе слухатись..."
Юнак прогладжує стрункі стегна, ніби ненавмисно зачіпаючи пах. Зізнатися чесно, він розсмакував роль домінанта, та тепер ще сильніше хотілось подражнити Руї.
- Ти там шось говорив про нагороду? - розмазуючи передеякулят, Цукаса проводить пальцем з головки члена до основи. Камішіро здригається й тихо стогне, ховаючи обличчя. - Я дам тобі все, що ти захочеш.
Долонею він повністю накриває голівку і починає нею рухати, набираючи темп. Хлопець під ним нестерпно мичить, рухає стегнами назустріч. В очах мутніє, а з рота вилітають все гучніші та непристойніші стогони. Під теплом долоні коханого хочеться розплавитись, захлеснуть від почуттів. Тенма надрочуючи сповзає вниз, опиняючись між ногами хлопця. На обличчі у нього – приплющені очі та задоволена посмішка. Декілька разів він повністю засмоктує член, ніжно цілує його та пестить вуздечку. Спостерігаючи, як Руї насолоджується процесом, він готується до наступного етапу.
Механік томно видихає, коли долоню з його члену раптово прибирають. Що, він вже зробив щось не так?
- Аах... хаа... Цукаса-кун, чому ти зупинився?..
- Давай перевернемо тебе, - ласкаво говорить актор, - я допоможу.
Тепер поза була надто непристойною – Камішіро стояв на колінах обличчям вниз, виставивши сідниці. Відчуття загострилися через поганий кут огляду.
А Тенма вже встиг натягти на пальці заздалегідь приготовлені презервативи та відкрити смазку. Коли він вперше торкнувся холодними пальцями шкіри, юнак під ним здригнувся і застогнав у подушку.
- Будь ласка, я хочу чути тебе, - жалібно просить актор.
- ...хаа... Д-добре... - коли коханий так благає важко відмовити. Дихати стає складно, та Руї покірно виконує волю коханого. Заради насолоди, зараз хочеться виконувати всі вимоги.
Ті самі звуки, що хотів Цукаса, лунають від механіка, бо пальці з лосьйоном нарешті проникли всередину. Трохи невправно рухаються, але це лиш додає дивних приємних відчуттів. Ось вже настільки глибоко, що зачіпають простату, і Камішіро сласно скиглить.
- Хнг... Цукаса-кун... хаа... так... ось так, ще... мгх!
- А ти, як бачу, добряче підготував себе, чи не так? - знов дражнить того Тенма, без зусиль додаючи третій палець.
- Нгх!.. ах... так... мгх!... я дуже сильно чекав на тебе, Цукаса-кун... нягх... - Руї теж не відстає й у звичайній манері підколює того. - Мгх... так сильно хотів тебе відчути... ах... що сам себе розтягнув...
Все – збудження повністю охопило Цукасу. В голові більше не залишилось здорового глузду: хотілось ще більше задовольняти Руї, чути солодкі вигуки свого імені, торкатися цього білосніжного тендітного тіла.
Помітивши розчервоніле сконфужене обличчя хлопця і вже дебелий бугор у штанях, Камішіро продовжує свої спокусливі ігри:
- Хмм, та ти вже сам не можеш дочекатися, чи не так, Цукаса-кун? - стріляє він очима, тим самим ще більше збуджуючи блондина. - Хі-хі... І не треба – я весь уже готовий...
Руки автоматично розстібали пасок, повністю спускали штани з білизною, зтягували футболку. На член незграбно натягували презерватив, бо пальці вже тремтіли від перенапруги. Інстинкти благали витрахати Руї, та хлопець стримувався, не спішив.
- Хнн... нумо, хутчіш вставляй... - механік стогнав від відчуття холодного лосьйону та гарячого члена біля входу. Він нетерпляче почав рухати стегнами назустріч.
- Ах!.. Стій, зачекай!.. Я не хочу робити тобі боляче.
Камішіро тепло усміхнувся до нього:
- Ти ніколи не зробиш мені боляче, я це добре знаю. З тобою відчуваю лиш любов, тож не хвилюйся – дій, як хочеш.
Цукаса сильніше зводить брови і соромиться. Така відкритість дивна для Руї, тому він сумнівається в цих словах:
- Це ти знов з мене кепкуєш?
- Хі-хі, ні – від чистого серця кажу.
Скиглення і тяжке дихання йшли слідом після того, як Тенма почав вводити член. Камішіро дещо романтизував цей процес, бо дійсно було важко, та він з усіх сил тримався і приймав у себе коханого. Та той помітив його дискомфорт:
- Ах!.. Зажди, тобі боляче?! Мені зупинитись?
- Нхг! Ні, ні все добре... дай-но тільки трішки часу, щоб звикнути...хаа...
- Якщо тобі неприємно, то я не буду продовжувати, - Цукаса обурливо глянув на юнака.
Ці слова налякали Руї: вони не мали зупинятись, адже тоді його не пробачать.
- Ах! Цукаса-кун, будь ласка, не виймай! Не треба... - хлопець жалібно благав, споглядаючи вогкими очами.
Дивлячись на таку реакцію, Тенма не знав, що робити, та все ж послухався його.
- Я буду рухатись обережніше, - цілуючи спину під мотузками, говорить він. - Будь ласка, не мовчи, якщо щось не так.
Руки пестили тіло в його улюблених місцях, тож дискомфорт згасав. Голова ставала дедалі гарячішою, в роті пересохло від постійних стогонів, й очі сльозились вже не від болю, а любові. Коли коханий лащить тебе з такою турботою, хочеться розтанути в обіймах. Перетворитися на солодку воду й засмажитися, наче карамель, від цього тепла. Ох, як хочеться обійняти його у відповідь, приниснутись так міцно, як тільки можливо; повністю підкоритися парубку, віддатись почуттям і плинути за течією.
- Аах... Цукаса-кун, розв'яжи мені руки... нгх!.. будь ласка...
- Ха... Га, що?.. Ой, пробач! - юнак квапливо завозькався над мотузками. - Боляче?
- Ні, все добре, - розминає лікти Руї та перевертається на бік. Усмішка його – найтепліша, що він коли-небудь дарував - Просто хотів обійняти тебе.
У серці Тенми наче засяяли ліхтарики. Руки його хлопця так ласкаво притулились до шиї. Спітнілі та гарячі долоні обпікали шкіру, але від цих дотиків хотілося повністю згоріти дотла, переродитись, наче фенікс, і знов купатись у жарких обіймах. "Як же я кохаю тебе", - думає блондин, та вголос не каже. Тільки притуляється до його вуст, передаючи всю свою любов, а від надлишку емоцій мокріють очі.
Коли Цукаса відволікся від процесу, Камішіро відчув нестерпне відчуття всередині. Він звик до члену коханого, і тепер скоріш хотілось продовження. Розірвавши поцілунок парубок жалібно проскиглив:
- Цукаса-кун... будь ласка, продовжуй рухатись... нгх...
Почувши в голосі Руї таке збудження і нетерплячість, той прислухався до прохання. Поштовхи ставали дедалі глибші та швидші, дзвінке ляскання об стегна пестило вуха. На цей раз, Тенма старався з усіх сил тримати темп і бути обережним, щоб зробити хлопцю найприємніше.
Для величної зірки, цей момент став справжнім художнім перформансом. Він – актор, що потурає своєму режисерові задля ідеального виступу. А Камішіро – намагається задовольнити його, вигадуючи неймовірні ідеї.
Механік почав сильніше впивати нігті Цукасі в плечі – той нарешті знайшов приємне місце всередині.
"Ще, ще, ще, більше", - думки розпливались хто куди; насолода збільшувалась, приближаючи до кульмінації.
-Таак... аах!.. Добре, дуже добре... мх... молодець, ось так...
Тому було приємно чути, як його хвалять. Тенма терпів пекучу біль від обіймів Руї та все одно додав швидкості в рухи.
- Гх!.. Руї, хнн... Я-я вже скоро... хсс!... - грубе шипіння не втрималось з уст хлопця. Оргазм прилинув раніше ніж він думав. - Будь ласка... хаа... давай разом... нгх..
- Ах... вже? - в голосі Камішіро чується нотка суму. - Мгх... добре...
Він бере свій член у долоню і починає надрочувати, намагаючись підладнатися під темп коханого. Кайф розливався по всьому тілу, досягаючи навіть до кінчиків пальців на ногах. От-от він кінчить ось так: наповнений щастям і любов'ю, з членом коханого всередині, що так приємно обпалює його. Та не встига, бо Цукаса дужо вливається в презерватив. Від відчуття гарячої сперми, Руї сам не стримується та виплескує все собі в долоню та на живіт. Голос неможливо стримати, й обидва через силу намагаються відновити дихання.
Ще декілька хвилин знадобилось, щоб відійти після оргазму. Та потроху свідомість повертається, і Тенма перший говорить:
- Ти як? Усе добре? Дуже болить?
- Хаа... Зараз усе добре. Ти добре справився, - як зазвичай, посміхається йому механік.
- Це трохи... соромно, - чухає потилицю хлопець, - та я не знаю, що робити далі.
Спочатку Руї здивовано витріщів очі, а потім тихо захихикав. Той вже пошкодував про свої слова, відвів погляд і розчервоніле обличчя.
- Хі-хі, Цукаса-кун, ми стільки разів це робили, а ти й не запам'ятав?
- Просто, коли ти був зверху, після кульмінації мені було трохи не до цього! - сердито виправдовувався юнак.
- Мм~ Що, невже було настільки приємно, що аж розум плинув у забуття? - в звичайній манері підколює його Руї.
- Мгх... - роздратовано мичить Тенма. - Не дратуй мене, поки я ще в тобі.
- Ой-йой, тільки не ґвалтуй! - не припиняє хлопець, та Цукаса лиш зітхає. Камішіро все ж заспокоюється і ласкаво звертається до того: - Попіклуйся про мене, будь ласка.
***
Хлопці розслаблені та чисті лежали на сухій білизні пригорнувшись один до одного. Мотузки та брудний одяг вирішили залишити на ранок. Добре, що завтра був вихідний: можна разом поніжитись до обіду, нікуди не спішити, оскільки батьків Руї не було в місті, а збори у Дивокраї Фенікса мали відбутися лише ввечері.
- Тобі сподобалось? - розбавив мовчазну тишу Камішіро.
- Так... Ти виглядав дуже витончено, наче порцелянова статуетка, що легко розбити.
- Легко розбити...
Після невеликої паузи Цукаса продовжує:
- А щодо тебе?
- Гм?
- Ти виглядав задоволеним, але... Тобі ж неприємно від мотузок.
- Чому це? Взагалі то дуже приємно, - здивовано відмахується Руї.
- Вони сковують тебе. А я знаю що ти найбільш за все цінуєш свободу.
У відповідь – тиша.
- На виступах – ти вільний та стійкий, це мені подобається в тобі, як у режисері, це я поважаю. Але чому-
- Цукаса-кун, - обриває він хлопця. - Тобі ж сподобалось? То й добре! Не треба так замислюватись над цим. Просто захотілось спробувати щось новеньке от і все.
Камішіро усміхається так само фальшиво, як і завжди. А блондина переповнюють емоції. Це образливо, коли близька тобі людина не розповідає всю правду. І несправедливо по відношенню до нього, як до того, хто піклується про Руї. Ой, як же хочеться все висловити, розкласти по полицям їхні почуття, висловити все, що він про нього думає. Від таких думок на серці стає все важче, а брови сильніше нахмурюються.
"Чорт тебе забирай!"
Та все ж Тенма лиш тяжко зітхає і сильніше приголублюється. Шкірою він відчуває наскільки змерз його хлопець, тож прикриває їх ковдрою. Носиком він пригортається до його шиї та ніжно залишає вогкі короткі поцілунки на місцях після мотузок. Синці залишились по всьому тілі, тож він тендітно, ніби боячись сильніше поранити, ласкає їх руками.
- Я чекатиму, допоки ти не будеш готовий відкритись мені. Терпляче буду чекати, - Цукаса ногами й руками сильніше притискається його. - Завжди буду чекати...
Останні слова були сказанні від сили, бо боротися з утомою юнак більше не міг.Солоденьке сопіння почало доноситися до Руї. Він усміхнувся, але цього вже Цукаса не побачив.
"Завжди чекати" - хотів би він щоб ці слова збулись. Бо навіть він не знає, коли зможе повністю відкрити Цукасі своє серце. Так лячно, що його відштовхнуть, залишать його обіч зі своїми зім'ятими, брудними почуттями.
Але так хочеться бути ближче до нього, злитися душами навіки й жити у гармонії. Завжди робити Цукасу щасливим; бачити його щиру усмішку, подаровану для тебе; тримати своїми худороявими пальцями його гарячу долоню; цілувати ці м'які вуста, заглядаючи в сонячні очі.
О, ні... Знову мокра подушка. Як би тільки коханого не потривожити.