Work Text:
Гучна музика і п'яний натовп додають тьмяних фарб до сірих гидких буднів. Це місце занадто нагадує Пляж. Ніраґі морщиться, проштовхуючись крізь п'яні тіла. Не найкращий заклад, не найкращий район - в таких місцях легко можна зловити ніж в живіт за кривий погляд і завтра всі забудуть. У Ніраґі були гроші на щось краще, але окрім бажання напитися і зняти якусь хвойду було ще одне набагато сильніше -відчути адреналін: нарватися на конфлікт і вийти переможцем. Як завжди.
Бармен наливає йому віскі в склянку, одразу переключаючись на іншого клієнта. Суґуро майже впевнений, що це не віскі, але все одно п'є. Ривком і до дна. Роздратованість потроху спадає, Ніраґі просить бармена повторити і оглядає натовп. Деякі обличчя здаються знайомими: можливо справді виживші з пляжу перебрались спалювати решту життя в цю діру, а можливо він ловить галюцинації від дешевого пойла. Увага загострюється на хлопці, який сидить в кінці барної стійки, точніше вже майже лежить. Ніраґі декілька разів кліпає очима, невірячи в те що бачить. Арісу Рьохей особисто в цій гнилій дирі. Світ справді тісний, Суґуро присвистує і встає, щоб підійти, але до хлопця підсаджується інший чоловік. Двозначно веде рукою по чужій талії і посміхаючись замовляє в бармена два напої, поки Арісу в'яло намагається відсунутися.
- Вали звідси
Ніраґі хапає чоловіка за комір і спихує зі стільця. Ніхто не звертає уваги.
- Ми з моїм другом просто випиваємо, в чому проблема?
Чоловік продовжує добродушно посміхатися - Суґуро хоче розбити йому обличчя об асфальт і вибити всі зуби, щоб більше ніколи не бачити цієї посмішки. Просто тому, що може. Десь в середині зароджується відчуття наче незнайомець намагається чіпати його власність і від цього бажання зробити з ним хоч щось зростає з кожною секундою.
- Не прокатить - Ніраґі хмикає і дістає ніж-метелик- я двічі по хорошому не прошу.
На обличчі з'являється явно не доброзичлива посмішка, чоловік підіймає руки в примирливому жесті і робить крок назад. Ніраґі ловить дежавю, але не може згадати, де вже таке бачив. Чужий страх викликає смішок, поки почуття влади приємно розповзається по тілу, Суґуро міцніше стискає рукоятку, уявляючи як чужі нутрощі вивалюються назовні від одного його руху. Але не сьогодні.
- Сказав би одразу, що хлопчик зайнятий
Чоловік зникає в натовпі, так само як і ніж в кишені. Ніраґі кидає оцінюючий погляд на тіло, що вже заснуло в калюжі від пролитого кимось напою і тягне Арісу за комір, змушуючи встати. Хлопець передбачувано лякається і намагається вдарити його. Суґуро уявляє, як скручує йому руки і б'є об стійку головою. Арісу, наче читаючи думки швидко здається і висне в нього на плечі. Ніраґі зневажливо кидає бармену зім'яті купюри і пропихується до виходу. Ця сума покриє не тільки його два стакани і п'янку Арісу, а й можливо вечерю бармена, якщо звісно власник не забирає всі гроші собі. Встряска і свіже повітря трохи приводить Рьохея до тями, Ніраґі розуміє це, ловлячи на собі спочатку зацікавлений, потім зляканий погляд. Впізнав. Суґуро всміхається і відпускає хлопця, щоб замовити таксі.
- З поверненням в реальність.. ще раз
Рьохей встигає схопитися за поручень, перш ніж перевірити цемент на м’якість. Випив він справді більше своїх можливостей, про що скоріш за все вже починає жалкувати.
- Навіщо ти це зробив ?
Додаток таксі глючить, що тисне на хворі нерви Ніраґі навіть більше надокучливого голоса поряд.
- Я багато, що зробив, уточнюй
Таксі нарешті замовлено, Суґуро ховає телефон в кишеню і повертається обличчям до Арісу. Той ледве тримається на ногах, але дивиться так наче зможе себе захистити, раптом Ніраґі щось викине в своєму стилі.
- Витягнув мене
В думках одразу з'являється відповідь " тому, що ти витягнув мене". Занадто приторно, до гидкого відчуття у роті. Суґуро думає, що подібні думки – дурнувата побочка від випитого тут алкоголю і вирішує не звертати увагу.
- Ти собі уявити не можеш, наскільки буде жалюгідно захлинутися власною блювотою, поки якийсь покидьок пускає тебе по колу зі своїми друзями. І це після того, як ти витягнув більше тисячі людей з цих кінчених ігор. Вважай народний герой - Арісу різко повертається до нього спиною і блює в траву, Ніраґі закочує очі і продовжує - знаєш, там були люди гідніші за тебе, але ти тут, тому будь ласкавим - страждай разом з іншими в цьому чудовому світі.
Рьохей витирає рот долонею і знову спирається на поручень, Ніраґі помічає після його промови щось сумне в очах- зачепив за живе.
- Мені не можна додому - батько вб'є
Алкоголь явно додає впевненості, раз хлопець вирішив, що йому не все одно. Ніраґі здивовано припіднімає брову, дивлячись на хлопця.
- Усаґі не пожаліє свого бідного п'яного хлопчика о другій ночі?
- Вона мене кинула.. і друзів в мене нема- Додає Арісу, випереджаючи логічне запитання.
Ніраґі не вірив, що це відбувається насправді. Рьохен серйозно напрошується до нього ночувати?
- І тому ти так налакався ?
Суґуро закочує очі і думає, що буде, якщо кинути його тут. Судячи з репутації району, кинути його тут - витрачені дарма зусилля в барі. Арісу знизує плечима, обдумуючи відповідь, на мить здається, що він справді хоче щось розказати, багато чого, але обмежується короткою беземоційною фразою.
- Все навалилось
Машина нарешті під'їжджає, Ніраґі грубо хапає хлопця під руку, молячись, щоб шлях до таксі не зайняв вічність.
В машині Рьохей знов засинає, спираючись на вікно, Суґуро відкидається на сидіння розслабляючись. Провести цей вечір він очікував явно не так, але можливо таке різноманіття тільки на краще.
В квартирі він кидає Арісу на диван, доки той незадоволено бормоче щось під ніс.
- Заблюєш мені хату - будеш вилизувати, я не жартую. І щоб, коли я прокинусь тебе тут не було
Ніраґі кидає йому під ноги тазик і йде до спальні, все ще сумніваючись, що це все відбувається насправді. Він слабо вірить в те, що умови будуть виконані, але зранку в квартирі справді нікого. Зате повертаючись з офісу Суґуро знаходить хлопця, який сидить під дверима, поклавши голову на коліна.
- Якщо батьки від тебе відмовились і ти вирішив, що тепер я твій тато, то це так не працює, Арісу
Хлопець вскакує і дивиться на нього перелякано, явно забувши навіщо прийшов, Ніраґі всміхається і підходить ближче, змушуючи втиснутися в двері.
- Може вже скажеш щось?
Приємно коли тебе хтось боїться, в когось сердце зараз вистребне з грудей, хтось стурбованим поглядом маже по його обличчю, Суґуро не вистачало цього після повернення до реального світу, справді не вистачало. Він без зусиль відштовхує хлопця в сторону і вставляє ключ в замок.
- Я в тебе кофту забув
Арісу нарешті оживає і явно сміливішає, бо заходить одразу після Ніраґі, не питаючи дозволу. Він спостерігає як хлопець мечеться по кімнаті в пошуках речі, ходить по колу, дивлячись там де вже давно дивився, наче вона з'явиться магічним образом.
- Ти впевнений, що нею зараз не миють туалети в тій помийці? Як нашого героя взагалі занесло в той район?
Суґуро намагається згадати в чому Арісу був, коли він притягнув його додому, все таки пам’ятає Ніраґі явно більше за хлопця - здається кофта все таки була на ньому.
Рьохей зупиняється, обдумуючи його слова. Він справді міг посіяти її де завгодно, відповідати на питання не хотілось, але Ніраґі, наче прочитавши думки, каже, що Арісу не може завалюватись до нього додому і ігнорувати.
- Я бував з друзями в тому районі, коли ми шукали пригод на дупу, вчора вирішив прогулятися і наткнувся на бар
Ніраґі всміхається і окидує кімнату поглядом, розуміючи, що Арісу не здатний впоратися з такою простою задачею сам. Він взагалі, щось сам може? Кофта валяється біля входу, схована від господаря за дверима, Суґуро думає чи хоче дивитися, як хлопець заходить на четверте коло. Все таки наполегливості йому не відняти.
- Лови
Ніраґі підіймає пропажу і кидає власнику. Сьогодні він дізнається, що в Арісу дуже погано з реакцією, тому хлопець отримує кофтою по обличчю. Суґуро закочує очі, зітхаючи.
- Я дивуюсь, як ти не сдох в першій же грі
Рьохей підіймає знахідку і йде до виходу. Відповідати на безглуздий підкол не було настрою, по правді, останнім часом настрою не було ні на що, проте, як було сказано раніше він не може приходити сюди і ігнорувати власника.
- Там потрібно було думати
Погляд натикається на необережно скручений плакат в кутку, хлопець одразу розпізнає обкладинку нашумівшої гри, яка має скоро вийти.
- Звідки це в тебе, ні гри ні мерчу нема в продажу
- Розробникам дають їх раніше
Ніраґі всміхається, споглядаючи здивоване обличчя Арісу. Він вже звик, що люди сприймають його як когось хто не може мати нормальну освіту і роботу, завдяки нестандартній зовнішності і ще більш нестандартній поведінці.
- Ти думав, я сутенер якийсь або барига? Забирай собі тільки вали вже звідси
Суґуро навіть не хотів чути ким його справді вважав Рьохей чи будь-хто інший, чужа присутність починала діяти на нерви і він відчував, як терпіння з кожною секундою стає все менше.
Ніраґі думає, що йому ввижається, коли наступного дня він чує стукіт в двері, який відволікає від семигодинної гри на приставці: чудовий спосіб провести вихідні, які він не любив, бо знаходитися один на один з собою буває занадто важко. Йому ще більше починається здаватися, що це не по-справжньому, коли знову бачить знайоме обличчя.
- Батько не дозволив лишити, тому..
Хлопець вирішує недоговорювати і замість цього просто сує плакат в руки і збирається йти.
- Почекай
Суґуро каже це неочікувано навіть для себе, що вже казати про Арісу, але нудьга і бажання хоч якось урізноманітнити вихідні беруть своє. Перелякані очі знов викликають смішок і хлопцю здається, що його можна налякати взагалі будь-чим.
- Хочеш пограти в приставку - мені одному нудно?
Ніраґі ця ідея перестає здаватися привабливою одразу після озвучення, Рьохей з недовірою дивиться на нього декілька секунд, але підходить ближче, видно теж не знайшовши кращого часопроведення. Суґуро забуває про це вже через хвилин десять, коли вечір стає вже не таким нудним.
Арісу прийшов і наступного дня, ще через день, і у висновку почав приходити майже кожен вечір. Його присутність в домі стала для Ніраґі чимось рутинним, навіть непомітним, іноді вони грали в ігри, іноді кожен мовчки займався своїми справами.
Арісу майже засинає під роздратоване буркотіння Суґуро, ледачо гортаючи стрічку твіттера і закинувши на хлопця ноги, поки той працював за ноутбуком. Стрічка оновлюється вже в третє і Рьохей розуміє, що нічого нового там не побачить, він зітхає, переводячи погляд на хлопця. Суґуро вальяжно розсівся біля нього, наче тут був вибір, адже Арісу вирішив зайняти більшість простору. Рьохей задивляється на зосереджений вираз обличчя, погляд сповзає нижче по торсу до паху, затримує погляд на секунду, доки від спалахнувших в голові фантазій не стає соромно і Арісу не починає молитися, щоб Ніраґі не вмів читати думки. Рьохей помітив свою зацікавленість декілька днів тому, коли Суґуро поклав руку йому на талію, з метою посунути трохи в бік, адже хлопець заважав пройти і Арісу дякував всім богам за те, що той не помітив викликане коротким дотиком збудження, через яке довелось ганебно дрочити в туалеті. Свою бісексуальність він усвідомив ще в чотирнадцять, і не те, що б колись страждав від внутрішньої гомофобії, але від думок про хлопців завжди накривало соромом, а від думок про хворого покидька, який намагався зґвалтувати його хоч вже і колишню, але дівчину накривало подвійно. Арісу остаточно веде, коли Ніраґі кладе йому руку на литки і підтягує до себе, хоч ті все одно почнуть сповзати через пару хвилин. Рьохей просить прибрати ноутбук і приймає сидяче положення, сподіваючись, що встигне заспокоїтися раніше, ніж в нього встане, Суґуро благо зовсім не дивиться на нього. Арісу, всупереч логіці, переповзає ближче, заглядаючи у екран. Програмування трохи відволікає, хоча б тим, що він смутно розуміє, те що бачить і тим, що голова починає гудіти від спроб розібратися, що до чого. Арісу чує смішок і розуміє, що Ніраґі дивиться прямо на нього.
- Дивись не перегрійся
Рьохей відводить погляд від екрану і трохи відсувається. До грубої манери спілкування довелось швидко звикати, хоча після життя з батьком проблемою це не було.
- Виглядає складно
- Для першого курсу - звичайно
Суґуро відкладає ноутбук на столик поруч з диваном і вмикає на плазмі Нетфлікс, десять хвилин намагається знайти щось варте уваги, але у висновку роздратовано зітхає і вмикає перший потрапивший на очі фільм. Арісу знов лягає, але цього разу згинає ноги в колінах, замість того, щоб закинути на хлопця.
- Головна героїня на твою колишню схожа
- Така ж добра і спортивна? - Невпевнено тягне Арісу, прекрасно розуміючи, що Суґуро в житті б таке не подумав.
- Така ж тупа пизда
Рьохей фиркає і штовхає його ногою в стегно. Усаґі була найдорожчою людиною в його життя, після загиблих друзів, і слова Ніраґі неймовірно його злили. Найбільше злив сам факт того, що доводиться згадувати минуле.
- Ти і нігтя її не коштуєш, не смій так казати
Ніраґі сміється і нависає зверху, хижо посміхаючись. Почуття домінантності додає приємної впевненості наче він контролює не тільки ситуації, але все життя.
- А то, що? Бійку знов влаштуєш, так я зараз сильніше
Він хотів просто налякати, очікував, що Арісу розгубиться або буде намагатися скинути з себе, але Рьохей тягнеться до нього, навіть не цілує, просто тикається губами в чужі губи і лягає назад. Тепер Ніраґі справді бачить і страх і розгубленість, і сором бонусом. Здається Арісу думає, що його вдарять. Хлопець подумки визнає, що помилявся, думаючи, що все контролює.
- Треба спочатку думати, а потім робити
Суґуро було абсолютно плювати на те, що він сам не часто користувався цим правилом, як і плювати на те, чому в паху починає важчати. Ніраґі нахиляється і цілує по-справжньому, з напором, паралельно просовуючи руку під пом'яту футболку, Арісу відповідає невміло і від несподіванки кусає за язик.
- Цілуєшся ти жахливо
Суґуро всміхається, вдивляючись в знервоване обличчя навпроти, гладить впалий живіт, відчуваючи як напружуються м'язи під долонею. Веде нижче, залізаючи під шорти, розмазує природню змазку по члену і починає повільно дрочити.
- Я сподіваюсь, що трахаєшся краще
Арісу жадібно хапає ротом повітря, стискає тканину чужої футболки і не вірить, що це відбувається насправді. Все здавалось або дурним сном, або затягнутим жартом і зараз Ніраґі засміється, скаже щось типу " ти справді подумав, що я буду тебе трахати, педик ?" перед тим як побити і викинути за двері. Цілком в його стилі. Але Ніраґі дозволяє себе торкатися, чим хлопець користується, лапаючи торс, Ніраґі стягує з нього одяг і лишає вологі поцілунки по тілу. Арісу здається, що його руки і губи усюди одночасно і йому до біса це подобається, навіть якщо підсвідомість кричить тікати. Тривога знов накриває, коли Суґуро відсторонюється. Арісу готується до гіршого, поки хлопець каже лежати і йде з кімнати. Коли Ніраґі повертається з лубрикантом і пачкою презервативів він розуміє, що йому страшно, а ще ніяково, бо Суґуро дивиться на нього як на здобич і він усвідомлює, що лежав весь час з широко розставленими ногами. Ніраґі не радує, коли хлопець зводить ноги, закриваючи огляд. Він повністю роздягається і підходить ближче, похлопуючи по колінці, натякаючи розвести ноги знову.
- Тебе трахали вже?
Арісу слухняно розводить ноги і хитає головою, Суґуро закочує очі і зітхає, знов нависаючи зверху. З цнотливими він возитися не хотів, тому навіть в свій перший раз вкрав в матері гроші і зняв повію. Схвильоване обличчя навпроти забавляло, Ніраґі всміхається і цілує в шию.
- Боїшся мене? Це правильно
- Я не боюсь
Арісу фиркає і припіднімає стегна, дозволяючи підкласти під себе подушку, від усвідомлення, що в нього на обличчі все написано стає соромно.
- Міг хоча б постаратися брехати правдоподібніше
Суґуро сідає в нього між ніг і охоплює член, спостерігаючи, як хлопець моментально реагує на дотик, штовхаючись в руку.
- Якби я хотів тобі нашкодити, то вже б давно це зробив, тому будь ласкавим розслабитися, доки я не передумав не робити тобі боляче
- В тебе погано з підтримкою
Арісу відволікається на екран телевізора, де все ще йде фільм який вони дивилися, сподіваючись, що це допоможе.
- Мене це не хвилює
Спроба заспокоїти звучала холодно і грубо, будь це хтось інший Рьохей би насторожився, але з вуст Ніраґі це можна було вважати чимось навіть милим.
Картинка перед очима поступово розпливається по мірі того, як рука на його члені збільшує швидкість, Арісу різко кидає в реальність, коли він відчуває палець в середині, Ніраґі розвертає його до себе і цілує, Арісу зосереджується на тому, щоб обійтися без ніякових укусів, на пірсингу в язиці і на тому, що поцілунок виходить ніжнішим ніж він очікував, палець плавно рухається, даруючи дивні відчуття, які хлопець кваліфікує, як "незвично". Другий палець приносить дискомфорт, про який Арісу обирає мовчати, за що отримує невдоволений погляд і розуміння, що в нього все ще все написано на обличчі.
- Куди поділась наша здатність відкривати рот, коли це потрібно ?
Ніраґі додає більше змазки і пробує ще раз, Рьохей підмічає, що дискомфорт зменшується більше ніж на половину і що його неймовірно бісить ця відкритість.
- Тобі хіба не все одно?
Арісу починає рухати стегнами, самостійно насаджуючись на пальці. Хлопець декілька разів пробував розтягувати себе самостійно, все закінчувалось болем і відчуттям, що він якийсь дефектний, бо не отримує задоволення і не розуміє, як людям може це подобатися. Але, коли Ніраґі попадає по простаті хлопець починає розуміти чому людям це подобається.
- Не має настрою дивитися, як ти ридаєш від болю
Суґуро задоволено посміхається, чуючи рване зітхання і продовжує трахати під правильним кутом.
- Не дочекаєшся
- Хочеш перевірити?
Арісу, очевидно, не хоче, розуміючи, що хлопець не блефує. Третій палець він приймає без проблем і ловить себе на тому, що почувається доволі розслаблено. Через декілька хвилин пальців здається вже замало.
- Я думаю, ти можеш..
Казати в голос надто ніяково, тому Рьохей сподівається, що Ніраґі зрозуміє сам. Він, вочевидь, розуміє, витягаючи пальці, але далі нічого не робить.
- Що я можу, Арісу?
Суґуро надягає презерватив, спостерігаючи, як хлопець закочує очі і зітхає, явно будучи не в захваті від, того, що треба це казати.
- Можеш трахнути мене своїм членом
Бурмоче Рьохей і майже хоче схлипнути, коли Ніраґі робить вигляд, що не почув і просить повторити, він повторює голосніше, відчуваючи, як хлопець упирається в нього.
- Хороший хлопчик
Власний член смикається і Арісу не знає, чого він хоче більше: щоб Ніраґі не помітив чи, щоб сказав це ще раз.
- Подобається коли хвалять, значить, цікаво
Суґуро всміхається і починає повільно входити, Арісу стискає край дивану, тихо стогнучи і ширше розставляє ноги. Здається, що це забагато і більше в нього просто не влізе, але з кожною секундою доводиться протилежне. Хлопець тягне Ніраґі на себе, цілуючи, і радіє можливості звикнути. Суґуро починає рухатися, повільно нарощуючи темп, Арісу стогне, активно рухаючи стегнами, звуки ударів тіла об тіло повністю перекривають шум телевізора, на існування якого ніхто і так давно не звертає уваги. Рьохей звертає увагу тільки чуже важке дихання, на те, як руки стискають його талію і на усвідомлення, що лишилось зовсім трохи. Гаряча рідина бризкає на живіт, Ніраґі штовхається ще декілька раз і завмирає, розглядаючи хлопця під собою. На екрані закінчуються титри.
Черговий робочій день не відрізняється нічим від попередніх, Ніраґі відволікається на телефон, почувши звук повідомлення. Контакт підписаний, як " Арісу " кидає йому декілька тіктоків. Ніраґі декілька секунд дивиться на екран, намагаючись згадати, коли давав йому свій номер, він помічає напис "друкує.." і очікує, що пояснення з'явиться само, але Арісу просто пише, що йому нудно на парі.
" Звідки в тебе мій номер?"
Не те, щоб Суґуро не хотів, щоб хлопець його знав, це просто було неочікувано. Рьохей відповідає, що взяв у старшокурсниці і Ніраґі розуміє, що трахатися на четвертому курсі з першокурсниками було помилкою, проте це не важливо, адже він все ще наступає на ті ж граблі.
Арісу пише ще декілька повідомлень, періодично поглядаючи на викладача: не вистачало ще отримати дозу уваги через сидіння в телефоні. Він посміхається, коли Ніраґі починає відповідати і згадує, як в школі вони з Чотою відволікали Карубе дурнуватими повідомленнями. Карубе б зараз напевно сварився, що він відволікається від навчання і відволікає його від роботи, але Ніраґі цього не робить чому Рьохей несказанно рад. Він був єдиною людиною, яка не казала йому, що він робить не так і не засуджувала, тому Арісу обирав проводити весь вільний час з Суґуро. Від переписки, спогадів про проблеми і мертвих друзів відволікає поштовх в бік. Він дивиться на сусіда, який киває в бік викладача, від розуміння, що той дивиться на нього стає тривожно, Арісу вибачається і відкладає телефон, стараючись пропустити лекцію про те, що його поведінка і успішність лишали бажати кращого останній місяць. Звісно, місяць тому в нього була підтримка коханої дівчини, надії на порозуміння з батьком і краще майбутнє, доки все не скотилось в типову лінь, апатію і сварки з родиною. Усаґі зрештою набридло витягувати його з ями, за, що Арісу її не засуджував.
- Він такий зануда
Рьохей киває і поглядує в бік телефона, оцінюючи чи варто ризикувати знов. Одногрупник тим часом шепче щось про непотрібний матеріал і пропонує піти купити каву після пари. Кото був хорошим хлопцем: популярний, відповідальний, розумний, справжня душа компанії. Вони спілкувалися в основному про навчання, допомагали один одному з домашньою роботою і сиділи разом на парах, Арісу міг би з ним подружитися, звісно, якщо в Кото був час на те, щоб приділяти його черговому другу, яких в нього, напевно, тисячі, але Рьохей вважав хлопця схожим на свого молодшого брата, що надто відштовхувало, щоб підпускати його ближче. Спитати номер в старшокурсників було його ідеєю, після того, як Арісу на питання чому обрав цю спеціальність пожартував, що вчиться, щоб залізти в університетську базу даних і витягнути номер знайомого, який навчався тут роки три тому. Звісно можна було спитати в Ніраґі напряму, але Арісу було занадто ніяково, навіть більше ніж стояти навпроти компанії і наважуватись підійти. Кото вказав на дівчину, що розповідала голосно якусь історію, сказавши, що це його знайома, яка знає мало чи не кожну собаку в цьому університеті. Рьохей вирішив, що інколи варто переступати через себе і пішов до них, одразу ж пожалкувавши про свій порив сміливості, коли на нього витріщився натовп з шести людей. Треба було попросити Кото, але вже надто пізно, тим паче, що хлопець пішов по справах одразу ж, як привів його сюди.
- Е.. ви не знаєте Ніраґі Суґуро..він вчився тут..
Рьохей здригається, коли дівчина починає голосно кликати когось, навіть не дослухавши, проте він їй вдячний: говорити давалось важко і з кожною секундою все ніяковіше. Дівчина, що одиноко залипала в телефоні неподалік від них підходить ближче і питально дивиться на компанію, Арісу зацікавлено дивиться на неї: пірсинг, синє каре і погляд " я тут королева " - щось, що могло вписуватися в можливу компанію Суґуро.
- Хлопчик про твого колишнього питає
- Можна точніше?
Тепер вже дівчина сверлить його зацікавленим поглядом, від чого хлопцю стає ще більш ніяково.
- Ніраґі Суґуро.. мені потрібен його номер
Арісу не уточнює для яких цілей і щиро сподівається, що обійдеться без зайвих питань. На щастя, дівчина лише всміхається і починає копатися в телефоні.
- Що б в тебе з ним не було - раджу триматися від цього придурка подалі, малий
Хлопець мовчки переписує номер, дякує і йде, слідкуючи, щоб походка не була занадто швидка, не вистало ще, щоб вони подумали, що він їх боїться і тікає. «Придурок» було занадто легким словом, щоб описати Ніраґі, Арісу сам прекрасно розумів доцільність поради, але прислухатися до неї не збирався. Ніраґі був покидьком, якому не плювати лише на себе і який скривдив дівчину, яку Рьохей кохав, проте він закривав на це очі, за що потім ненавидів себе і знов намагався виправдати фразами по типу « те, що було в Прикордонні має лишатися там», « Суґуро був правий, коли казав, що вони схожі, то чому тоді він не має з ним спілкуватися» і « Мені потрібен друг». Останнє в його топі дурнуватих виправдань було найдурнішим: Арісу не вважав Ніраґі ні другом, ні коханцем і віддавав перевагу тому, щоб взагалі про це не думати. Але він відчував, як прив’язується до нього і ненавидів себе за це найбільше. З Суґуро було весело, легко і з недавніх пір можна було позбутися сексуальної напруги, інше Рьохея зараз мало хвилювало, навіть, якщо наслідки цього спілкування матимуть плачевний характер.
- Ну, будь ласка
- І не мрій
Арісу починає дивитися щенячим поглядом, на що Ніраґі закочує очі і фиркає, але хлопцю здається, що це спрацювало.
- Ще раз на мене так подивишся – зуби повибиваю... Це буде перший і останній раз
Рьохей стримує посмішку, повністю пропускаючи мимо вух погрозу в свою сторону і радіє тому, що не прийдеться мучитися зі складною лабораторною самостійно, точніше взагалі не прийдеться її робити. Свої шанси вмовити Суґуро це зробити він оцінував як шістдесят на сорок не в свою користь, проте через пів години вмовлять той все-таки здався. Арісу зацікавлено спостерігав за роботою, намагаючись запам’ятати, що Ніраґі робить.
- Шо ти далі збираєшся робити, якщо не можеш впоратися з завданням для дитячого садочку ?
- В дитячому садочку не займаються таким.. там тема незрозуміла і викладач незрозуміло пояснює
Арісу розумів, що на цю, стару як світ, байку Суґуро не купиться, але казати прямо, що на пари він не ходив, а якщо ходив то не слухав було занадто нагло.
- Все зрозуміло, якщо не бути тупим
Ніраґі кидає файл зі зробленою лабораторною хлопцю і відкладає ноутбук, Рьохей дякує, ігноруючи образи на що Ніраґі всміхається і окидує його багатозначним поглядом.
- Відпрацюєш
Суґуро розглядає Арісу, який стоїть перед ним на колінах, проводячи великим пальцем по губах і не розуміє, як його може збуджувати це: сором’язливий хлопчик з розпатланим волоссям в старій розтягнутій футболці, проте, коли Арісу бере палець до рота і підіймає на Ніраґі очі - член встає як по команді. Це був точно не його типаж, але розбиратися чому тоді він його хоче хлопець аж ніяк не збирався - жити легше, якщо не забивати голову усілякою маячнею.
- Відкрий рот
Рьохей слухається, перебираючи край футболки, Ніраґі кладе руку на скулу, поглажуючи пальцем і вводить голівку. Арісу починає посмоктувати, човгаючись на підлозі в спробі прийняти зручніше положення. Суґуро томно видихає і перекладає руку на потилицю, граючись з пасмами, хлопець намагається взяти глибше, як наслідок закашлюється і відсторонюється.
- Не поспішай, я не вимагаю, щоб ти брав в рот повністю
Ніраґі розслаблено спостерігає, як Арісу пробує ще раз, на цей раз допомагаючи собі рукою. Виходить незграбно, але Суґуро все одно отримує своє задоволення, хоча б від самого факту, що це відбувається.
- Молодець
Ніраґі витирає слину і всміхається, помічаючи, випуклість на чужих шортах.
- Можеш собі подрочити
Арісу реагує не зразу, явно соромлячись, але все ж таки піддається бажанню, Суґуро через декілька хвилин каже, що скоро закінчить, натякаючи витягнути член з рота.
- Іди сюди
Ніраґі починає дрочити їх члени разом, коли Рьохей сідає коли на коліна, червоніючи, на, що хлопець всміхається.
- Червоніти вже трохи запізно, тобі не здається?
- Мені здається ти забагато говориш
Арісу мне тканину кофти, штовхаючись в руку, жахливо хотілось збити чимось чужу впевненість або хоча б повернути власну.
- Так тобі подобається коли я мовчу?
Суґуро збільшує темп і бере хлопця за підборіддя, втягуючи в поцілунок, на то той стогне і сильніше стискає тканину, випадково дряпаючи спину. Обидва закінчуються майже одночасно, Ніраґі насилу відривається від розглядання хлопця на собі і тягнеться за принесеними завчасно серветками.
Суґуро ловить себе на липкому почутті тривоги, коли не бачить Арісу другий тиждень і не отримує купу дурнуватих повідомлень. Це змусило усвідомити, що він починає прив’язуватись і тоді стає гидко від слабкості і від думки про те, що його лишили з цим лайном наодинці. Думка виявилась хибною, оскільки Арісу завалюється в квартиру через декілька хвилин і лізе обійматися.
- Я склав іспити
Знов стає гидко від усвідомлення, що він радий чути це скиглення, і від того, що, навіть, не хоче кидатися токсичними фразочками, як помстою.
- Натурою ?
Ніраґі плюхається на диван і докручує косяк, Рьохей відірвав його від плану розслабитися, але це було доповненням, а не перешкодою, тож Суґуро не злився. Арісу сміється і вмощується поряд, спостерігаючи за тим, що робить хлопець.
- Взагалі-то я готувався і склав власними мізками
Арісу навіть не очікував, що його похвалять, хоч десь всередині він на це сподівався. Не дивлячись на те, що бали були не надто високими. Тому його пробиває на дурнувату посмішку, коли Ніраґі куйоблить волосся і кидає беземоційне «молодець». Мало хто б зрадів такому, але на фоні батька який лише сказав, що треба старатися краще і почав знов хвалити брата, це здавалось справді чимось хорошим.
Ніраґі прикурює і відкидається на спинку дивану, Рьохей забирає косяк і робить затяжку, не питаючи дозволу, бо на сто відсотків впевнений, що йому не заборонять і, можливо, тому, що стомився і хоче розслабитися. Арісу закашлюється, на, що Суґуро сміється і забирає косяк назад, отримуючи ліктем в бік.
- Ти сьогодні борзий
Арісу кладе голову йому на коліна і тягнеться за косяком. Він справді почав почувати себе вільніше, бо поступово Ніраґі переставав його лякати, тільки, якщо не злився, бо тоді Арісу починав згадувати на що ця людина здатна і, що може зробити з ним все, що завгодно.
Трава починала діяти, тож тепер Суґуро доводилось спостерігати, як хлопець невміло танцює стриптиз, від дивних рухів пробиває на сміх.
- Це жахливо
Рьохей ображено дується і кидає в нього футболку, на що Ніраґі тільки голосніше сміється.
- Багато ти розумієш
Можливо і не багато, але одну річ розуміє точно: треба давати йому курити частіше.
Університетський двір дратує своїми шумними компаніями і щасливими голосами, хоча скоріш фальшиво-щасливими. Ніраґі помічає декілька знайомих обличь, але не має ніякого бажання вітатися, тож відводить погляд на небо, з вигляду якого можна зробити висновок, що, можливо, піде дощ. Хлопець згадує, як вчора Арісу скиглив, що вони весь час сидять вдома і сварить себе за те, що погодився забрати його після пар і кудись піти. Від прокручування діалогу в голові з’являється неприємне відчуття всередині: Суґуро сподівається, що не хлопець вважає це за побачення, найбільше його лякало, що Рьохей надумає собі зайвого про їх стосунки. Це просто спілкування і секс - нічого більшого. Від думок відволікає Арісу, коротко цілуючи в губи. Ніраґі всміхається, помічаючи, що хлопець одразу губиться, напевно здогадавшись, що Суґуро може бути проти цілуватись на вулиці.
- Спочатку думати – потім робити, Арісу
Тренера не грають, тому Ніраґі притягує його до себе, цілуючи. Проігнорувавши, що робить ситуацію тільки гірше, якщо хлопець справді закохався.
Рьохей згадує про цю пораду згодом, коли розуміє, що ходити по місцям, де він проводив час з покійними друзями – погана ідея, від поглинаючого смутку відволікають тільки балачки. Зрештою вони опиняються в якомусь парку, Арісу ніколи не був тут, не дивлячись на те, що прожив в місті все життя. Він оглядається довкола і одразу ж думає про те, що Усаґі б тут сподобалось, від цього на душі ставало ще гірше. Рьохей жахливо сумував за дівчиною, не дивлячись на те, що пройшло вже декілька місяців. Арісу тягнеться за поцілунком, щоб не думати хоча б хвилину. Чужі доторки непогано допомагають, тому іноді хлопець жалкує, що не закоханий в Ніраґі. З цього б точно не вийшло нічого хорошого, при умові, якщо б хоч щось в йшло, але він хоча б був поряд. З неба починає капати і легкий дощик за пару секунд перетворюється на зливу. Арісу раптом відчуває себе щасливим, наче дощ змиває всі погані емоції, шкода це не передається на Ніраґі, який незадоволено бурчить.
- Давай до тебе
Дорога була не дуже довгою, проте обидва встигли промокнути до нитки. Рьохей скидає одежу і лишаючи її на підлозі йде в душ. Тепла вода приємно зігріває і розслабляє, Арісу обдумує сьогоднішній вечір, точніше обдумує наскільки його засмучує сумування за колишньою та друзями - здається наче це буде тривати вічно. Проте наодинці зі своїми думками він лишається недовго: Ніраґі заходить до кімнати з якимось флакончиком у руках і абсолютно без одягу.
- Ти не проти?
Арісу сумнівається, що його слова щось значать зараз, проте все одно киває. Ніраґі проводить долонею по талії і хлопець сіпається від того наскільки в нього холодні руки. Суґуро, судячи з смішка, це тільки веселить. Рьохей фиркає і переводить погляд на флаконь - «водонепроникна змазка», стає цікаво, що є ще в цьому домі, проте Арісу не дозволяв собі занадто ритися в чужих речах. Флакон зникає з поля зору, оскільки Ніраґі бере його з полиці. Він знову відчуває руки на собі, які плавно гладять стегна. Перед очима все розпливається чи то через збудження чи через те, що вода стікає по стінкам кабінки, розмиваючи все, що знаходиться за склом. Арісу упирається в нього, щоб втримати рівновагу, коли відчуває як пальці всередині рухаються швидше, змушуючи ноги підкошуватися. Від задухи паморочиться в голові, Рьохею здається наче він десь не тут і це до біса дивно і приємно одночасно. Ніраґі шепче на вухо, як сильно хоче трахнути його, Арісу скиглить від того, як сильно прошибає струмом внизу живота і дивиться на Суґуро туманним поглядом через плече.
- Ну так давай
Рьохей стогне, коли пальці заміняються на член і втримати рівновагу стає важче, скиглить від хаотичних рухів, відчуваючи, як губиться в відчуттях, як все навколо нього і він сам зливається в одне ціле і не лишається нічого крім збудження.
Вони закінчують майже одночасно, мовчки миються і доповзають до ліжка. І Арісу раптом усвідомлює, що ніколи не лишався ночувати, крім вечора, коли вперше потрапив в цю квартиру, наступної секунди він усвідомлює, що зараз не в стані кудись йти, навіть, якщо Суґуро буде його виганяти, тож просто завалюється на ліжко. Господар квартири, на щастя, нічого не каже.
Сонце неприємно світить в обличчя і Ніраґі жалкує, що не зашторив вікна ввечері, проте крім неприємного відчуття тепла на обличчі, існувало ще незвичне тепло під боком. Суґуро ліниво переводить погляд на хлопця, думаючи про те, що від цього тхне ванільними фільмами про кохання і, що це не до добра, проте це не заважає обережно запустити пальці в чуже волосся, поглажуючи. Арісу починає прокидатися, тож хлопець прибирає руку і перевертається на інший бік, чуючи, як Рьохей починає метушитися, а потім зовсім йде з кімнати. Двадцятихвилинні спроби заснути ні до чого не призвели, тож Ніраґі доводиться змиритися з тим, що зі сном на сьогодні закінчено і поплестися у ванну. Вода не дуже допомогла прокинутися, зате з цим чудово впорався Арісу, ходячи по кухні в його худі. Тепер це справді нагадує тупий ванільний фільм - Суґуро відчуває, як його починає нудити.
- Чому ти в моїй кофті?
Прозвучало різкіше, ніж він очікував, бо Рьохей відволікається від своїх спроб в кулінарію і трохи перелякано дивиться на нього, жалкуючи, про те, що порушив правило не ритися в чужих речах.
- Мої не висохли, я подумав - ти будеш не проти
- Звісно не висохли: їх треба було розвісити, а не кинути
Ніраґі спирається на підвіконня, ігноруючи те, як хлопець закочує очі. Подібні фрази завжди нагадували батька з його постійними лекціями про те, як правильно що робити і взагалі як треба жити. Ніраґі наче відчуває, тому питає, чи знає татусь, що його дорогоцінна дитина спить з дорослими дядями. Не те щоб відповідь не була очевидна, і не те, щоб його насправді це цікавило - просто бажання подіяти на нерви. Арісу згадує, як одного вечора, коли він пробирався додому посеред ночі батько не давав йому пройти доки не скаже, де він постійно шляється і звісно прочитав лекцію, що друзі і гулянки це марне витрачання часу, який хлопець має витрачати на навчання.
- Сім років різниці не так багато, Ніраґі – Рьохей хоче додати, що в розумовому плані, ця різниця взагалі не відчувається, але вирішує, що не хоче стикатися з реакцією – хочеш познайомитися з моїм батьком?
Хлопець вимикає плиту і підходить до Суґуро, який не зводить з нього погляду.
- Я не думаю, що ти йому сподобаєшся, знаєш, він би хотів, щоб я привів когось без пірсингу і цієї штуки
Рука акуратно лягає на член, злегка стискаючи, Ніраґі видихає і прибирає чужу руку від себе, але продовжує тримати за зап’ястя.
- Головне, що «ця штука» подобається тобі- Суґуро всміхається і переводить погляд на циферблат плити- мені здається, що ти маєш вже бути в університеті
Арісу звільняє руку і обіймає його за шию, стримуючись, щоб не закотити очі знов. Він справді збирався йти на пари, коли прокинувся, але це бажання покидало його з кожною секундою.
- Я думаю, що в нас є справи цікавіші
Рука повільно ковзає вниз до паху, і хлопець нарешті задоволено посміхається, відчуваючи як Суґуро лапає його за зад.
Ніраґі дивиться на циферблат ще раз, не вірячи, що вже двадцять хвилин трахає Арісу на столі, навіть не знявши те довбане худі. Рьохей стогне, заводячи ще більше і явно не хвилюється, про університет, Ніраґі робить поштовхи хаотичнішими, явно не хвилюючись за збереження стола і про офіс, в який треба було сьогодні зайти. Хлопець починає стогнати гучніше і в Суґуро остаточно вимикається мозок. До біса.
Арісу все ж з’являється на дві останні лекції, навіть, намагається зосередитися на матеріалі, іноді переводячи погляд на, старанно пишучого лекцію, Кото. Хотів би він бути таким же хорошим студентом. В голові одразу з’являється питання чому він не може. Відповідь є неприємною і можливо банальною – лінь і занадта жалість до себе. Думки про те, що треба щось міняти в житті надокучали все частіше, разом з тривогою за майбутнє, Карубе казав, що воно в нього є, Усаґі теж так казала. Усаґі. Хлопець зітхає, розуміючи, що запустив наново це коло сумування за колишньою і бажання повернути все як було. До біса, якщо він все ж таки хоче щось змінити - треба починати, хоча б зі спроби повернути кохану дівчину. Арісу прокручує всі можливі способи відмови, доки набирає повідомлення, стирає, знов набирає, міняє слова, знов стирає, знов пише, і в решті зупиняється на «я все ще тебе кохаю і хочу спробувати спочатку, якщо ти не проти». Рьохей вимикає дисплей і відкладає телефон подалі, відчуваючи, як від тривоги починає нудити. Відповідь приходить вже під час перерви. Звісно, дівчина теж вчиться в університеті і, на відміну від Арісу, не відповідає на смс під час занять. Хлопець чекає декілька секунд і все ж таки наважується прочитати відповідь.
« Я була б рада спробувати ще раз, якщо все буде інакше». Рьохей посміхається і обіцяє, що тепер все точно буде інакше.
- Хочу піти за кавою, підеш зі мною?
Кото переводить на хлопця стомлений погляд, але побачивши, що він веселіший ніж на парі злегка посміхнувся.
- Ти повеселішав, є з чим привітати?
Арісу киває, чим відповідає одразу на два запитання і прямує до сходів, плануючи розказати все згодом. Можливо, треба дати Кото шанс, а не весь час порівнювати його з братом.
- Кому ти весь час пишеш?
Ніраґі переводить погляд на лежачого в нього на колінах хлопця, відчуваючи, як ревнощі розповзається по тілу і коле отрутними шипами при кожному вдосі. Рьохей завмирає і декілька секунд мовчить.
- Ми з Усаґі помирилися
Арісу підіймає очі, спостерігаючи за реакцією, завчасно зрозумівши, що позитивною вона не буде, враховуючи відношення Суґуро до дівчини.
- Боже, ти все ще за нею бігаєш?
Ніраґі закочує очі, усвідомлюючи, що привід для ревнощів справді є. Гидко стає від самого факту ревнощів, а ще від розуміння, що він остаточно прив’язався до хлопця. Це стає очевидно, як те, що трава зелена, коли декілька днів після розмови він стоїть біля офісу, розмовляючи з колегою, і спостерігає, як через дорогу Рьохей гуляє з Усаґі. Ревнощі розпалюються настільки, що здається знов з’являться опіки. Від дурного вчинку, на кшталт влаштування ніякової сцени, рятує тільки секретарка начальника, яка починає тараторити про те, що начальник хоче бачити його в себе в кабінеті прямо зараз.
Арісу з’являється через декілька днів і щебече щось про свої справи, Суґуро аж ніяк не легше від того, що він з ним, оскільки відчуття, як все стає по-іншому засіло всередині важким тягарем. Факт змін підтверджується, коли хлопець відсторонюється від спроби поцілувати.
- Я у стосунках зараз і не хочу зраджувати, але мені подобається проводити з тобою час
Ніраґі фиркає і притискає Арісу до стіни, просовуючи руку під одяг. Злість накатує від розуміння, що контроль над ситуацією вислизує з пальців, а вловити його здається майже неможливим.
- Я серйозно, перестань
Рьохей губиться і намагається відсторонитися, але натиск стає сильнішим. Він тільки зараз, розуміє якою дурістю було сподіватися, що в Суґуро буде адекватна реакція.
- Все одно розійдетесь через тиждень, не ламайся
Ніраґі намагається поцілувати знов, на що Арісу збирає всі сили докупи і відпихнувши його від себе вилітає з квартири, благо її господар не сильно піклувався про те, щоб двері були зачинені на замок.
Серце скажено билося, погрожуючи вирватися з грудей, Арісу сів на брудний асфальт недалеко від будинку обдумуючи, все що сталось і, що могло статися. Думки роїлись в голові, підказуючи, що робити далі, правильно було б піти звідси і забути про цю людину назавжди, а не сидіти тут, проте він продовжував сидіти, сподіваючись, що Ніраґі за ним не піде. Від думок відволікає найбільша радість в житті – Усаґі, з пропозицією зустрітися через годину. І все ж таки, Арісу недарма вважав її своїм стимулом щось робити, бо встати і рухатись далі все ж таки доводиться. Через декілька тижнів Рьохей розуміє, що з Прикордоння небагато змінилось, помічаючи, як з поверненням Усаґі з’являються сили на навчання, а проблеми з родиною не здаються такими значущими, як раніше. Але дивна остання зустріч з Суґуро все ще турбує, просочуючись в думки разом зі спогадами про проведений разом час. Арісу зітхає і вирішує, що це смішно знову просто сумувати.
Ніраґі довго дивиться на повідомлення, перечитує знову, наче думає, що букви йому ввижаються. « Ти мене сильно налякав, але ми могли б все забути, звісно, якщо ти збираєшся себе нормально поводити». В голові намагаються ужитися нерозуміння, чому Рьохей це пише і роздратованість від тексту і самої ситуації.
Через дурнувату рефлексію додається ще роздратованість на свою поведінку. Суґуро закочує очі і обдумує все ще раз. Заліз занадто далеко, бажаючи розпочати з жалкування, що взагалі пішов тоді в той бар, звернув увагу на хлопця і притягнув його до себе, що пустив на поріг наступного дня, а потім ще раз, жалкує що зміг прив’язатися, думаючи, що не здатен на таке, можливо вперше в житті жалкує, що не вміє тримати себе в руках, вкотре. Через секунду він розуміє, що насправді не жалкує ні про що окрім останнього, це було добре, можливо один з найкращих періодів життя. А ще через секунду розуміє, що був правий, думаючи, що не заслуговує на любов – лише ненависть. І ніколи не заслужить, це було ясно як два на два, як те, що з безнадійно зламаною іграшкою грати не захочуть, особливо якщо іграшка становить загрозу. Краще купити купу нових. Ніраґі раптом розуміє, що хоче зробити хоч щось хороше і не ламати хоча б одне життя до якого торкався. Він продовжує дивитися на давно прочитане повідомлення, пальці друкують слова, але всі здаються дурними і зайвими.
Арісу декілька хвилин дивиться на фразу « Ви більше не можете відправляти повідомлення цьому користувачу», перш ніж видалити чат. Коли ступор проходить на його місці з’являється розуміння, що так буде краще: рано чи пізно довелось би розказати про це спілкування Усаґі і вона б точно не зраділа б, що її хлопець спілкується з ґвалтівником. Від думки про можливі наслідки стає тривожно, Рьохей зітхає намагаючись відволіктися і кладе телефон до кишені. Зрештою, можна більше про це не думати. Завтра він почне життя в якому не буде згадок про нещасливе минуле.