Chapter Text
Мінхо падає спиною на своє ліжко. Він важко видихає, поки стискає свої стегна, аби хоч трохи послабити напругу, що так сильно мучить його.
Його рука тягнеться під ліжко та нащупує коробку, хутко дістає звідти предмет, який чомусь останнім часом зачастив знаходитися в його руці.
Це був ділдо – його єдиний та гарно облюблений. Оскільки він не коштував занадто дорого, що й дозволило хлопцю його придбати, він не був занадто вичурним. Чорного кольору продовгувате силіконове щось, трохи потовщене до кінчику.
Він поклав предмет біля себе та поспішив стягнути ці бридко липкі через піт вузькі джинси та білизну, яку можна було витискати, настільки вона була мокра. Поглянувши вниз, він побачив тоненьку вологу ниточку, що простягнулася від його міжніжжя до одягу, і яка розірвалася, коли він відкинув той в дальній край ліжка.
“Це все цей клятий Джісон” зло думав Мінхо, прикладаючи вільну долонь до місця, яке ще зо пʼятнадцять хвилин тому хотіло притиснутися до випираючого з-під штанів збудження іншого парубка.
“Який ж він… бовдур” від переповнюючих емоцій Мінхо щільно стиснув свої очі та оголив такі ж стиснуті в оскалі зуби.
Одні проблеми від цього хлопця. Ну хто не перевіряє, що в нього в штанях відбувається, перед тим, як у люди вийти?
Мінхо зло видихнув та прослизнув собі між нижчих губ пальцями, зачіпляючи свій збільшений клітор та відчуваючи лише гарячу слизькість. Іншою ж рукою він схопив ділдо та все таким же злобним поглядом подивився на нього, ніби звинувачуючи у всій ситуації.
Хан Джісон не був відповідальним. Він часто не розумів наслідків своїх дій, навіть не часто – завжди! Як він міг просто вийти назустріч Мінхо з туалету в офісі компанії та, доброзичливо махаючи, виставити свій занадто гарно виглядаючий з-під тканини твердий член напоказ.
Це був рекордний час, за який Мінхо дістався до гуртожитку, бо те, як з його рота ледве не потекла слинка, а внизу живота стало нестерпно тепло, не дозволяло йому дивитися в ці невинні очі молодшого ні секундою більше.
Але сильніше, ніж йому було злісно на Джісона, Мінхо було соромно за себе. За свою реакцію, за всі бажання, що зберігалися глибоко на підсвідомості.
Йому було соромно ледве не щовечора, з останніх сил штовхати в себе це ділдо, а іншою рукою стимулювати свій член, кусаючи губи, аби, не дай боже, з нього не вирвалося це імʼя… “Д-джісон- ахх!”
Це було занадто погано, але ось знову, ось знову він прикладає силіконову довжину поміж своїх губ та змащує її вологістю, яку встигла виділити його дірочка.
Він сподівався, що скоро його обсессія молодшим мембером пройде, але сьогоднішня ситуація змусила його жадати лише більше.
Він заплющив очі, розвернув руку так, аби мокра «голівка» ледве тиснула на його вхід, та уявив перед собою ці круглі щоки, світле волосся, підтягнуте тіло та товстий член.
“Ммм… Джісоне, ти справді цього хочеш?” говорив із ним в думках Мінхо, нарешті відпускаючи весь сором та поринаючи у задоволення від втілення потаємних бажань.
Він ледве натиснув на довжину, але замість того, аби проковзнути всередину, вона жорстко пройшлася по його малих губах та клітору, викликаючи підтиснуті ноги та тремтячий видих з розкритого у задоволенні рота. Саме Джісон з його фантазії зараз притримував його стегно, впиваючись у нього пальцями, а іншою рукою притримував свій член, водячи його по настільки ж прекрасній частині як й решта тіла Мінхо.
Його волосся було розкидане по подушці, щоки палали червоним, а по скроні стікала крапля поту. Випираючі передні зубки виглядали з-під верхньої губи та затискали заволожену нижню. Очі ледве розплющилися, коли він опустив погляд, аби придивитися ближче, як виглядає візуал того, як би Джісон потирався о його мокру вульву.
Він повторив ці рухи ще декілька разів, щоразу відчуваючи, як його ноги сіпаються, а пальці на ногах підтискаються від ледь не болючого тиску.
“Б-будь ласка, досить дражнити” він проговорював у себе в голові, відкинувши голову назад на подушки, уявляючи, що всі ці дії робить зовсім не він сам.
“Будь ласка, Джісоне, я хочу відчути тебе всередині…” від нетерплячості він сам почав рухатися назустріч теплій довжині.
Враз, Джісон у фантазіях оглянув його силует від кінчиків волосинок до пальчиків ніг, всміхнувся та притиснув голівку до місця, що бажало його найбільше. Але лише встиг Мінхо затамувати подих, як тиск з його дірочки зник та знову прокотився по його клітору, а нахабна усмішка розтягнулася лицем молодшого.
“Ні-і, Джісоне, будь ласка-а” він прогнувся у спинці, ніби виставляючи себе для парубка, що існував лише в реальності його уяви та заплющених очей.
“Джісоне-е, будь ласка… Невже ти не хочеш спробувати мою дірочку? Вона така мокра лише через та для тебе, будь ласка-а!” Мінхо відчував, як його очі почали вкриватися вологою від переповнюючих почуттів.
Його руки самі не дотримувалися бажань свого ж власника, тому це лише додавало шарму до зухвалого обличчя Джісона, який не спішив дарувати Мінхо щось настільки важливе.
“Джісоне–”, коли він знову вже хотів слізно прохати, голівка гарячого члена протиснулася в нього, а її найтовща частина розтягнула його тугий вхід якомога сильніше.
Він закинув голову назад, а з його горла вирвалися рвані видихи, що ледве не перейшли у відверті стогони.
Мокра довжина продовжувала свій шлях та протискалася в нього ще глибше. Мінхо відчував кожний сантиметр, аж допоки він не відчув, як голівка втискається в його найглибшу частину.
“Ах-х… дякую…” після цих слів йому здалося, ніби член всередині сіпнувся. Він трохи поправив своє положення і через це відчув, як тиск від предмету всередині проїжджався по всьому розмаху його стінок.
Він важко дихав та намагався зібратися з думками, переборюючи одурівший від задоволення мозок. Але в наступну секунду він відчув, як на нього починають сильніше тиснути, а довжина всередині проходить ще глибше.
“Агх, Джісоне! Почекай, занадто глибоко!” Він сильніше впився своїми нігтями у стегно, що притримувала його друга рука, тобто рука уявного Джісона, викликаючи легкий біль, що лише додавав гостроти відчуттям.
Але член всередині нього не зупинявся, а все тиснув і тиснув, аж поки не увійшов до самого кінця, торкаючись своєю основою до шкіри Мінхо, змушуючи хлопця відчувати себе заповненим до межі.
“Джісоне, а-ах…” Мінхо відкрив рота, аби змочити вже пересохлі губи та знову затиснути їх між кривуватими зубками.
“Я відчуваю себе дуже п-повним, ти такий великий…”
У відповідь на це його рука витягнула ділдо майже до кінця та швидко наново натиснула на нього, заганяючи назад.
“Аах!!” Мінхо голосно стогнав в уяві, але в реальності він почував себе абсолютно не менш задоволеним.
“Ммм, так… будь ласка, Джісоне, не стримуй себе!” і щойно він це сказав, поспішні рухи всередині нього почалися.
Його дірочка розтягувалася навколо потовщеної частини гарячої довжини та засмоктувала її назад у себе.
Дике відчуття задоволення розлилося всіма його нутрощами, а дихання збилося. Саме відчуття наповненості одразу нагадувало йому картину випираючого члена Джісона в цих дурних штанях, що приховували буквально нічого, тож він міг чітко роздивитися розмір молодшого хлопця. І може впевнено заявити, що точно не буде тим же що й раніше, після цього.
Ще більше задоволення приносила думка про те, що його ділдо було недостатнього розміру, аби передати відчуття члена Джісона наповну, і це змушувало його лише сильніше стискати губи та горло, стримуючи похабні звуки, що так й рвалися назовні.
Кімнату розрізали хлюпаючі звуки від того, наскільки багато змазки продовжувало виділятися з його дірочки, яку використовувала впевнена довжина Джісона, що рухалася з кожним поштовхом все швидше і швидше.
“Ах, так, Джісоне! Мені так добре, дякую, дякую!” його нутрощі періодично стискалися, після чого він прискорював рухи, імітуючи задоволення парубка зверху, що було не важко підробити, дивлячись на те, що Мінхо знав наскільки сексуально виглядав в такій позиції.
“Тобі подобається, що я такий вузький? Ти мене ніби зараз навпіл… Я такий заповнений, боже, Джісоне-” він розвернув голову на подушці та тихенько простогнав, відчуваючи, як тепло лише далі розтікалося всередині нього, а все перед його очима вибухало яскравими спалахами.
“Ах, Джісоне, будь ласка, я скоро…” він знав, що просто так йому кінчити ніхто б не дав, тому темп поштовхів різко змінився на зовсім повільний, і хлопець тихо схлипнув.
“Ні, чому, Джісоне? Мені так добре, будь ласка, продовжуй...” його очі почали активно сльозитися, тому йому довелося їх розплющити та прокліпати декілька разів, аби рідина не зібралася у краплю та не покотилася по його щоці. В цей час він уявив, як би Джісон міг зцілувати ці солоні доріжки з його обличчя, якби ж він тільки був тут, а не лише у потойбічному вимірі свідомості Мінхо.
“Будь ласка…” він промовив це своїми ж губами, заплющуючи очі та водячи стегнами зі сторони в сторону, намагаючись повернути дахозносне задоволення.
Мінхо встиг забути на хвилинку, що саме він був тим, хто керує цим процесом, тож в секунду, коли поштовхи поновилися, він аж розгубився та тільки то й намагався не простогнати.
Уявний Джісон був розчервонілим із стікаючими по грудях краплями поту, які Мінхо мріяв би злизати. Його рухи прискорилися вдвічі, вибиваючи з хлопця справжній стогін та заповнюючи кімнату звуками поновленого мокрого ляску.
“Ах! Так, милий, будь ласка, не зупиняйся, боже мій!” Мінхо втрачає здоровий глузд. Його дірочка постійно стискалася та розтискалася, а рука нарощувала все швидший і швидший темп.
Він відпустив своє стегно та опустив цю руку до випираючого ще більше, від усіх попередніх, регулярних сеансів самозадоволення, клітора. На секунду він припинив рухи та пройшовся мокрим ділдо по всій поверхні своєї вульви, змащуючи її, аби в наступну секунду поновити рухи, вже додаючи до них активне потирання та тиск на свій член.
“Ах Джісоне, боже, будь ласка, не зупиняйся!” ледве не прокричав він у себе в голові. Хлопець з його уяви затиснув свою губу між зубами та стиснув власні великі долоні на ще більших стегнах Мінхо, лише сильніше тиснучи на них та притискаючи до грудей.
“Джісоне!” Мінхо не міг зупинитися, він повторював імʼя парубка, як мантру.
Його рука на кліторі лише прискорювалася та робила розмах рухів все більшим.
Низ його животу почало тягнути, температура тіла піднялася, а пальці на ногах підтиснулися лише сильніше. Він відчував, що скоро його накриє безмежним задоволенням, тому він вирішив додати його й іншому хлопцю, викриваючи всі свої бажання.
“Будь ласка, Джісоне, закінчи всередину, будь ласка, використай мене!”
Наступна секунда – Джісон закидає голову назад та голосно стогне, його рухи пришвидшились до межі, рот Мінхо роззявився у задоволенні, всі його мʼязи напружилися, і їх обох нарешті огорнуло одурманююче задоволення.
— Джісоне! — проголосив Мінхо, коли продовжував штовхати в себе силіконову довжину та терти свій максимально чутливий клітор у сподіваннях відчути ще більше задоволення від оргазму.
Його тілом пройшовся сильний тремор, після чого він ледве витягнув зі своєї напруженої до межі дірочки ділдо, кинув його поряд та, розпластавшись по всій площі, на яку були спроможні його кінцівки, розслаблено впав на ліжко.
Важкі подихи були єдиним, що хоч якось рухало його тіло зараз.
Вау, це напевно був один з найпотужніших оргазмів за весь цей клятий час. Хто б міг подумати.
В секунду його голову одночасно й покинуло, й заповнило море думок. Він відчув, як його нижня губа починає тремтіти, а очі дурно швидко мокріють.
“Блять, тільки не це..” подумав він, насильно стискаючи свої губи та накриваючи очі задньою частиною долоні, коли сльози стрімко покотилися його щоками.
Плакати після оргазму завжди було неймовірно дивним для Мінхо, беручи його природу та те, що він ніколи не проронював й сльозинки. Тож коли він відчув це неприємне почуття в губах, те, як їхні куточки викривилися разом з бровами, що нахмурилися, він одночасно давав своєму організму нарешті вивільнити емоції, що накопичилися за весь цей час, і засмучувався через свою примарну слабкість, викликану цим жестом.
Він лежав із широко розсунутими ногами, що спрямовувалися прямо у бік вхідних дверей кімнати, та мокрими очима. Він здивовано подивився на двері, коли з-за них почулося “Так, хьоне, ти кликав?” таким знайомим голосом…
А в наступну секунду ручка дверей опустилася та вони відкрилися, так само відкриваючи вигляд на виснаженого від оргазму Мінхо, тому, через кого він страждав всі ці дні.
